Спроба перекладу вiрша А. Вознесенського
Ти мене завтра вранці розбудиш.
Сумно глянеш - і я теое втрачу.
Ти ніколи мене не забудеш.
Ти ніколи мене не побачиш.
Щось на себе накинеш, невзута
Проведеш до воріт своїх дачних.
Ти ніколи мене не забудеш.
Ти ніколи мене не побачиш.
Скажеш: "З Богом!" в останню секунду.
Все вже сказано, ти не заплачеш,
Я ніколи тебе не заоуду.
Я ніколи тебе не побачу.
Я піду, озирнусь - силует твій,
Як маяк, буде мріти. Одначе
Повертатись - погана прикмета.
Я ніколи тебе не побачу.
І коли знову згідно Гафізу
Нам на Землю зійти поталанить,
Ми себе не впізнаємо, звісно,
Й, розминувшись, спливем за туам.
А було б тепер ззовсім не сутнім
Наше нерозумння з тобою
Перед нерозумінням майбутнім
Двох живих з пусткою неживою.
І минуле пошле нам хіба що
Двійко фраз, щоб вчувались нам всюди:
"Я ніколи тебе не побачу,
Я ніколи тебе не заоуду".
Оригинал
Ты меня на рассвете разбудишь,
Проводить необутая выйдешь.
Ты меня никогда не забудешь.
Ты меня никогда не увидишь.
Заслонивши тебя от простуды,
Я подумаю: Боже всевышний!
Я тебя никогда не забуду.
Я тебя никогда не увижу.
Эту воду в мурашках запруды,
Это Адмиралтейство и Биржу
Я уже никогда не забуду,
Я уже никогда не увижу.
Не мигают, слезятся от ветра
Безнадежные карие вишни.
Возвращаться - плохая примета.
Я тебя никогда не увижу.
Даже если на Землю вернёмся
Мы вторично согласно Гафізу,
Мы конечно с тобой разминемся.
Я тебя никогда не увижу.
И покажется так минимальным
Наше непониманье с тобою
Перед будущим непониманьем
Двух живых с пустотой неживою.
И кочнется пугающей высью
Пара фраз, залетевших отсюда:
"Я тебя никогда не увижу.
Я тебя никогда не забуду"
Свидетельство о публикации №126011309435