Обер г селу
а з бовдурів в'юниться білий дим
зима сповила землю наче вата
село дрімає подихом живим.
Де серця променіють ніжні зорі,
а зі світлиці промінь на межу,
де спить під снігом простір неозорий
про Білозір'я пам'ять бережу.
Села не забуваю рідну стежку
благаю,щоб Господь його беріг,
селу дарую вишиту мережку,
щоб захистив від бід цей оберіг.
січень 2026
О.Чубенко-Карпусь.
Свидетельство о публикации №126011304065