колiбрi

***
тиша між арт-обстрілами:
ти ланцюгом прив'язаний до маніячної вівчарки -
не кусає, тварюка,
просто тримає твоє горло в пащі.
ми мертві у точці А,
але живі у точці Б.
і все це відбувається одночасно.


***
вночі дітям у підвалах сниться
мирний пухнастий час.
так намальованої колібрі сниться цукрова вода,
а на місто несуться калібри,
запущені
із чорного -
найчорнішого -
моря.



***
листопад зійшов з розуму,
залишив позаду
закривавлений, розрізаний одяг,
прихоплений першим морозом.
будинок, зруйнований снарядом,
дрібний чорно-синій виноград у дворі
схожий на маскувальну сітку.
бажання закінчилися як сигарети.
жодного працюючого магазину.
дощовий захід сонця,
на якому вишита троянда,
вальсуючі  кишки гардин.
черга біля водопою — погляд з вікна
у небо, де червоний оксамит ракет.
квартира у комі.
життя давно пішло
разом із господарями-біженцями.
рояль - лаковане опудало мамонтеняти
в історичному музеї.
підніми кришку -
і замерехтять бузковими кубами
стовпці запорошеної музики,
що осіла на білу кістку.
зиб жіночих пальців, постава. все одно,
що відкрити кришку труни
і побачити тонкий скелет у сукні
чужого мирного життя,
якого більше немає.
де зараз ці пальці?
у Польщі? в Австрії миють посуд у кафе,
чистять унітази.
цей корабель сповнений порожніх вікон,
наскрізних кают.


*доповнення до збірки   "По той бік попелу" Дніпро,
"Герда" | 2024 +