Ночью в старом городе столько тишины...

Перевод с украинского стих. Виктора Мартыненко

Ночью в старом городе столько тишины,
Здесь картины прошлого витают.
Все слова в анналы древних стен занесены, 
Годы мчатся, а слова не тают…

В городе том старом заблудился вечер,
И шаги терялись в переулках.
Собирал набат народ на сходку, иль на вече,
Звон его в тиши пролился гулко.

Эхом отозвались на мосту копыта,
Словно бы отряд промчался конный.
Росы слезотОчили по вековым гранитам,
И в церквах заплакали иконы…

Оригинал:

***
Вночі в старому місті стільки тиші,
І стільки різних згадок тут живе. 
Історію забуту стіни пишуть,
Блукає знову слово тут живе.

В старому місті вечір заблукав,
І кроки загубились у провулках.
Хтось знов заграв на сполохах заграв
Й пролив мелодію часів прадавніх гулко.

Міст відгукнувся цокотом копит,
І залунали донебесно дзвони,
Слізьми зросився віковий граніт,
І у церквах заплакали ікони.

Виктор Мартыненко