Ранкова мить

В молочнім тумані гори дрімають,
Ніжно шепоче казочку ліс,
І зорі в долонях поволі зникають
Між ніччю і днем, неначе дефіс.
З цієї межі — із подиху гір,
Де трави в росі ще пишуть сонет,
Ніч відступає у тихий ефір,
В якому бринить світанковий сюжет.

10.01.2026


Рецензии