Ти вважаєш, що це нормально,
Обірвати стосунки вмить.
Не цікавлять мої страждання,
І душа, що щодня болить.
Повідомлень твоїх немає,
І жаданих, колись, дзвінків.
Бо байдужий до мене, знаю.
Як омана, твій ніжний спів.
Я була, мов розвага нічна,
Ніби іграшка, у зручний час.
Ця історія пересічна;
Та немає вже більше нас.
І чекати не слід на долю, —
Бо помилка — це ми удвох.
Стільки сліз гірких, стільки болю.
Ми не разом: так хоче Бог.
Залікуються згодом рани,
Порожнечу лишивши там.
Так кохала я, до нестями.
Жаль, на це був не здатен сам.
Помилка
© Copyright: Соня Арутюнова, 2026
Свидетельство о публикации №126010907812
Свидетельство о публикации №126010907812
Рецензии