Життя

Життя – як хвиля:
То уверх злітає,
То потім знову котиться униз,
То, ніби птиця,
Крила розправляє,
Знаходячи новий істотний смисл.

То штиль, то буря
Чи борвій з дощами,
То теплий бриз, то сівер і мороз.
Життя – як мушля,
Що ховає драми
І грає часом ілюзорну роль.

Та як же втішно
Відчувати згоду,
Гніздо родинне затишку й тепла,
Вбирати вільно
Життєствердну коду,
Що зігріває вірою серця.

Яка це радість
Всотувати барви
Щасливого, спокійного життя!
Забувши старість,
Йти на поклик яви,
Любити, мріяти без тіні сум’яття!..


Рецензии