Поезд до Варшавы душу растревожил.
Я на Украине вспоминаю, как
Распевал ты мне песню вечерами:
"Komu co do tego, ze my tak kochamy..."
Я люблю, мой милый, Киев и Варшаву,
Родина вот только у каждого своя.
О тебе подумаю - зазвенит слезами:
"Komu co do tego, ze my tak kochamy..."
Поезд до Варшавы едет мне по сердцу,
Сто дорог меж нами, а печаль одна.
И проходят годы, годы за годами...
"Komu co do tego, ze my tak kochamy..."
Поїзд у Варшаву спогади навіяв.
Я на Україні згадую тебе.
Ти співав для мене пісню вечорами:
"Komu co do tego, ze my tak kochamy..."
Я люблю, коханий, Київ і Варшаву,
Але батьківщина в кожного своя.
Як тебе згадаю - забринить сльозами:
"Komu co do tego, ze my tak kochamy..."
Поїзд у Варшаву йде крізь моє серце,
Сто доріг між нами, а печаль одна.
І минають роки, роки за роками...
"Komu co do tego, ze my tak kochamy..."
Лина Костенко род. 1930 Поезд до Варшавы
© Copyright: Алёна Агатова, 2026
Свидетельство о публикации №126010700811
Свидетельство о публикации №126010700811
Рецензии