Допоки горить свіча…
Дідух у куті – дух прадавніх нив,
І сіно під обрусом – запах літа.
Хтось нині в світі двері відчинив,
Щоб Вічність у світлицю запросити.
Мовчать віки. Мовчить перша зоря.
Але в душі – не холод, а причастя.
Бо поки свічка в кожній хаті гра,
у нас ніхто не забере це щастя –
Бути собою. Слухати Христа.
І вірити, що світло не погасне.
Вечірня тиша, мудра і свята,
Малює долю – болісну і власну.
Олена Гешко
Допоки горить свiча...
© Copyright: Елена Гешко, 2026
Свидетельство о публикации №126010704065
Свидетельство о публикации №126010704065
Рецензии
)*:"№%%::
великолепно,
опубликовал,
приглашаю - "Лунапоэмс"
Лёши Лажов 07.01.2026 12:56 • Заявить о нарушении
великолепно,
опубликовал,
приглашаю - "Лунапоэмс"
Лёши Лажов 07.01.2026 12:56 • Заявить о нарушении