Свята трiада
На небі зірка перша засіяла –
Відкрила двері в Різдвяну глибінь.
Свята вечеря на столі стояла,
Лягла на землю благодатна тінь.
Кутя магічна, свічечка воскова...
Ми за столом – і живі, і святі.
Це ніч, коли народжується слово –
Найвищий сенс у нашому житті.
А вслід Василь крокує до порогу,
І долю житом засіва, й хати.
Просімо в Бога щасливу дорогу,
Щоб нею вперед крізь роки іти.
Щедрівка лунає – срібна підкова,
Маланка вщерть розганяє жалі,
Щоб злагода й мир панували знову
Під захистом високої зорі.
Та ось Водохреща – таїнство Боже,
Дух Голубом лине в синю блакить.
Свячена вода подолати зможе
Все зло, що у світі ненависне спить.
Господнє Хрещення – вища оправа,
Де віра гартується, як метал.
Це щира правда і сили заграва,
Це чиста душа – світу п'єдестал.
Три свята – як три вузлики на долі,
Як три свічі, що в темряві горять.
І ми ідем – через сніги і болі –
У щиру Божу світлу благодать.
Олена Гешко
Свидетельство о публикации №126010608457