Вже заніміли в тиші віковій
Берези в інеї, немов молитви,
Закуті в панцир сніжний, в кришталі
Чекають весен поміж стужі битви,
Світ сновигає… Тіні – голубі.
Сліди навкруг – неначе дні минулі.
Важливо так залишити собі
Цю чистоту, поки вітри не здули.
Немає вчора. Завтра – ще нема.
Є тільки мить, осяяна і гола.
Стоїть філософ – вдумлива зима, –
І креслить вічність у небесних колах.
Iнiй часу
© Copyright: Елена Гешко, 2026
Свидетельство о публикации №126010408568
Свидетельство о публикации №126010408568
Рецензии
