Сплять берези, інеєм повиті,
В срібних шатах застигає ліс.
Всі думки, у спокій оповиті,
Вітер в далечінь кудись заніс.
Сонце ледь торкається верхівок,
Сипле ніжне злато на сніги,
І застиглий чарівний одвірок
Стереже заснулі береги.
Сині тіні стеляться ласкаво,
Мов легкі серпанки на путі.
Світ навколо – чистий і яскравий –
Тоне у зимовій самоті.
Тихо-тихо... Жодного зітхання.
Тільки шлях веде у білу даль
Де в обіймах білого мовчання
Ти забудеш смуток і печаль.
Зимова тиша
© Copyright: Елена Гешко, 2026
Свидетельство о публикации №126010408316
Свидетельство о публикации №126010408316
Рецензии