Жди меня Константин Симонов
Чекай мене
Я повернусь, ти лиш чекай,
Чекай мене щомиті.
Я повернусь до тебе, знай,
Бо ворог буде битий.
Чекай, коли сніги метуть,
Коли дощі, як сльози,
Чекай мене, коли пройдуть
Жорсткі війни загрози.
Чекай, коли іздалека,
Моїх листів не буде.
Чекай, і сліз твоїх ріка
Мої роз"ятрить груди.
Я повернусь, ти лиш чекай,
Не пошкодуй добра ти.
Свої надії не втрачай,
Хай не мине пора чекати.
Нехай повірять мати й син,
Що вже мене немає.
Хай вогник жевріє один
І душу зігріває.
Хай друзі сядуть всі за стіл
Вина піднять на помин.
Ти утамуй на серці біль,
Чекай, не плач без втоми.
Чекай мене, я повернусь
Усім смертям на зло.
До тебе скоро пригорнусь,
Нехай позаздрять: "Повезло".
Не зрозуміть їм, не чекавшим,
Як крізь вогонь війни пройшов,
А ти сама, того не знавша,
Спасла мене, і я прийшов.
Як у війну залишивсь жить,
Удвох лиш будем знать.
Мене уміла ти чекать,
Так, як нікому не зуміть.
Свидетельство о публикации №126010404153