Крок элегия Души

                Крок
              елегія Душі

Осінні вітри замели дорогу...
Іду по листі в просвіті думок.
Прошу у Неба серцю допомогу
І прислухаючись до нього, змовк...
Яке ж ти неосяжне, моє Небо,
Немає тобі краю і кінця –
Усі знаходять прихисток й потребу,
Як Сонце й Місяць – зорі до лиця.

Приспів:
Душа чутлива,
Бо з Небес сама,
Єднає нас з Всевишнім,
Саме – з Богом.
Якщо її не чуєш,
То зима
І у життя ти
Майже за порогом…

Величне чудо, що відповідаєш
І почуттів моїх не має меж,
Про все й про всіх веселка твоя знає,
Але не всім знання найвищі шлеш.
По Вірі і ділах цінуєш, свято –
Диференційно, кожного повік;
Твій Божий вищій розум завше здатен
Вести усіх життів Душі, відлік...

Приспів:
Душа чутлива,
Бо з Небес сама,
Єднає нас з Всевишнім,
Саме – з Богом.
Якщо її не чуєш,
То зима
І у життя ти
Майже за порогом…

Осінні вітри замели дорогу...
Іду по листі в просвіті думок.
Ми вічно у боргу великім Богу,
Він любить нас, а ми?
                Зробімо ж крок!

Приспів:
Душа чутлива,
Бо з Небес сама,
Єднає нас з Всевишнім,
Саме – з Богом.
Якщо її не чуєш,
То зима
І у життя ти
Майже за порогом…

В’ячеслав Шикалович
04.11.2006р. – 04.01.2026р.
Мелодія на слова пісні:


Рецензии