Запорiзька осiнь

[Intro]
[Instrumental]
[Verse 1]
Запорізький вітер носить жовте листя,
Днями дощовими стелиться туман.
Я блукаю знову нашим рідним містом,
Та шукаю щось таке, що залікує рани.

Осінь одягнула містян у парасольки.
Всі п’ють смачний глінтвейн, або гарячу каву.
А я живу минулим, а я питаю долю,
Чому несправедливо життя нас роз’єднало?

[Chorus]
Де ти тепер, мій промінь світла?
Дніпро сумує, як і я.
У Запоріжжі дощ і вітер,
І наче, доля не моя.
Не моя…
[Instrumental]

[Verse 2]
А каштан у сходів, під вітром опадає,
Де зустрічались ми у тій вечірній мглі.
Тепер лиш вороння над Хортицей літає,
І плаче дощ солоними сльозами на вікні.

[Chorus]
Де ти тепер, мій промінь світла?
Дніпро сумує, як і я.
У Запоріжжі дощ і вітер,
І наче, доля не моя.
Не моя…
[Instrumental]

[Bridge]
Може десь на півдні сонце досі гріє?
А тут холодіє земля і вода.
Хочу все забути, хочу, та не вмію.
Та не повернути минулі літа.

[Chorus]
Де ти тепер, мій промінь світла?
Дніпро сумує, як і я.
У Запоріжжі дощ і вітер,
І наче, доля не моя.

Де ти тепер, мій промінь світла?
Дніпро сумує, як і я.
У Запоріжжі дощ і вітер,
І наче, доля не моя.
Не моя…
[Instrumental]

[Outro]
Запорізький вітер носить листя жовте,
Днями дощовими стелиться туман.