24 сотня

Складаю Білозір'я ніжні пазли
не роз'єднати центр і броди,
хоч вулиць у селі змінили назви,
та сотні залишИлись назавждИ.

Не знаю сотні,звідкіля взялися
у Білозір'ї,у селі моїм?,
вони для мене мов веснЯне листя,
що кличе в рідний край і отчий дім.

Забув всі назви вулиць Білозір'я,
та знаю,скільки сотень у села,
для мене сотня,мов життя повір'я,
хоч і завждИ останньою була.

Пишаюся я сотнею своєю,
де хата мами,де родився й зріс,
вдень сонцем сяє,а вночі зорею,
вона для мене затишок і ліс.

Я сотні відчуваю запах лісу,
конвалії і запаху суниць,
люблю зимову снігову завісу
вклоняюсь Храму рідного дзвіниць.

Для Карпуся ніколи не самотня,
бо щедрою в житті моїм була,
24-а кревна,рідна сотня,
ти,символ мого рідного села.

січень 2026
О.Чубенко-Карпусь.


Рецензии