Вночі чудове бачив сновидіння
неначе по заозеру іду,
мов край села обходжу володіння
і за кантар коня свого веду.
Повільно йшов,бо жеребець стомився,
скакун іще гарцює "ого-го"
на мить біля криниці зупинився,
щоб вгамувати хіть коня свого.
Мені наснились снігу кучугури
заозером я був погожим днем,
це та криниця,що біля Танцюри
з відерцем і стареньким журавлем.
Біля криниці стрівся Мураш Петя
і Вова Хилобокий привітав,
їх змалював в заозера сюжеті,
бо у місця дитинства завітав.
Буланому я дав води напитись
поправив збрую,їхати хотів,
щоб на батьків подвір'я подивитись,
у рідну гавань на коні летів.
Як повертався,мерехтіли зорі
краси села сприймав діапазон,
радів її принаді неозорій
та зрозумів проснувшись,це лиш сон.
січень 2026
О.Чубенко-Карпусь.
Сон про м сця дитинства
© Copyright: Чубенко Саня Карпусь, 2026
Свидетельство о публикации №126010206239
Свидетельство о публикации №126010206239
Рецензии