До живого сонця
Грім гримить серед зими
Наче знак із неба —
Чи чекаєм дива ми?
Так. Бо вірить треба.
Бо крізь холод темних днів
Світло проростає,
І у тиші наших снів
Бог нас обіймає.
Знаю: навіть у морози
Не гасне надія -
Бо крізь Божі тихі грози
Світлом він нас гріє.
Хоч зима скувала шлях
І сніги по вінця,
Бог веде нас у думках
До живого сонця.
01.01.2026 р
Вікторія Г
До живого сонця
© Copyright: Виктория Гребенюк Роженкова, 2026
Свидетельство о публикации №126010105934
Свидетельство о публикации №126010105934
Рецензии