І знову біль. І знову кров і сльози.
А світ спостерігає і мовчить.
А тут війна життя, як жито косить.
І тільки нам страждання це болить.
Ми сам на сам із горем у облозі.
Нам надсилають щирі співчуття.
І хоч ми це терпіти вже не взмозі ,
Ми кожен день виборюєм життя.
Ми наче брама, що трима навалу.
Рятуєм світ від дикої орди.
Та тільки нашу волю не зламали ,
А решта люду в закутках тремтить.
Летять камінням з неба скрізь ракети.
Лежать в руїнах села та міста.
Не чуть птахів, бо гуркотять шахеди,
Бо на болотах зрадили Христа.
На горизонті майорить світанок-
Це новий день надію нам дає,
Що скоро мир до нас прийде на ганок
І Україна знову розцвіте.
Але цей біль залишиться надовго
У кожнім серці , пам;яті, душі.
Не простимо і не забудем оркам
Що нам з війною нелюди несли.
07.12.2025
Р здро з болем
© Copyright: Алёна Гавенаускене-Колосовская, 2025
Свидетельство о публикации №125123102370
Свидетельство о публикации №125123102370
Рецензии