Ми в Пеклі, Друже. Ти не знав?
Гадав, його немає.
Дивись у Людства крихкий сплав,
Само себе вбиває.
Бездарність страчує талант
Брехнею, брудом, матом.
Та підміняє діамант
Потворним сурогатом.
Як заздрість квітне у плітках,
Піариться на болю.
Як Смерть танцює на кістках
У благодіній ролі.
То знай, мій Друже, ми в Аду,
В тенетах у Аїда.
Накреслив він передову
Кроваву між сусідів.
Ми тут лишилися удвох,
Самі собі — підмога.
І якщо ще існує Бог,
То визволимо Бога.
Лена Жажкова
30.12.2025.
Ми в Аду
© Copyright: Елена Жажкова, 2025
Свидетельство о публикации №125123000903
Свидетельство о публикации №125123000903
Рецензии