Обернуся рядком

За вікном темнота
І, здається, дощить.
Знов печаль затаїлась у тиші.
А в  душі гіркота
Ехом смутку ятрить
І неволить здригатись щомиті.

Ну навіщо мені
Ця печаль-гіркота?
Краще я в самоті залишуся.
Хоч не маю броні,
Не страшить самота,
Я у віршах рядком обернуся…

Пригадаю свій дім
І стежину в гаю,
І пісні солов’я до світання…
У затишку нічнім
Запалю я свічу,
Напишу про життя і кохання…


Рецензии