час червоного коня
Ветхий небосхил кривий
багровіє:
розходився вітровій,
веремія.
Йде кипіння проливне,
швидкоплинне,
що дощенту поглине
лиховину.
У повітря вихрове
ринуть зорі,
в літочислення нове
світлозоре.
І нарешті, хватькома,
небокраєм,
остогиджена пітьма
відступає.
Вихри праведних погонь
рвуть безбожне,
роздмухаючи вогонь
переможний.
Це простує навмання
прудконога
тінь червоного коня
вогняного.
час червоного коня
© Copyright: Ирина Юрчук, 2025
Свидетельство о публикации №125123000464
Свидетельство о публикации №125123000464
Рецензии
