Квити
Тепер з тобою - квити,
І більше нас нема.
Лиш спогадом укрита
Та мовчазна зима.
Не кличу,не вітаю,
Мовчання - замість слів,
Я серцем відпускаю -
Мабуть,ти так хотів.
Між нами — тиша зріла,
Не ворог і не гріх,
Душа перехворіла —
І біль між нами стих.
Ти — там, де маєш бути,
Я — там, де знов жива.
Тепер з тобою - квити...
І це — моя весна.
29.12.2025 р
Вікторія Г
Квити
© Copyright: Виктория Гребенюк Роженкова, 2025
Свидетельство о публикации №125122908417
Свидетельство о публикации №125122908417
Рецензии
Выучить жаргон, это ещё не значит понимать, что ты делаешь..
"квити, - укрита" - не рифма.
"вітаю -відпускаю" - не рифма.
"зріла - перехворіла" - не рифма.
"бути - квити" - не рифма.
"жива - весна" - не рифма.
А так называемая официально, глагольная рифма - это как лакмусовая бумажка, для проф. непригодных..
Может всё-таки в дворники? Или на майдан? ))
Аль Фернис 29.12.2025 22:31 • Заявить о нарушении
"квити, - укрита" - не рифма.
"вітаю -відпускаю" - не рифма.
"зріла - перехворіла" - не рифма.
"бути - квити" - не рифма.
"жива - весна" - не рифма.
А так называемая официально, глагольная рифма - это как лакмусовая бумажка, для проф. непригодных..
Может всё-таки в дворники? Или на майдан? ))
Аль Фернис 29.12.2025 22:31 • Заявить о нарушении
Не потрібно мене вчити...і писати в мене на сторінці...ідіть з Богом звідки прийшли...
Виктория Гребенюк Роженкова 02.01.2026 20:02 Заявить о нарушении
Виктория Гребенюк Роженкова 02.01.2026 20:02 Заявить о нарушении