Зерно світлих перемін
А дні мої прожиті і бентежні,
Немов дороги в сутінках дощів, Та в кожнім кроці — істина
безмежна,
Життя, що вчило вірити без слів.
Я йшла крізь втрати, сумніви і тіні,
Несла в собі свій біль,як той тягар,
Навчилось серденько прощати нині,
І я отримала любов - як Божий дар.
Тепер іду спокійно крізь
години,
Не озираюсь болю навздогін,
Бо знаю: все на зламі тої днини,
Було зерном для світлих перемін.
Я вчуся жити просто та легенько,
Де новий день мені так до лиця,
Допоки в грудях стукає серденько,
За милість щиру дякую Творця.
29.12.2025 р
Вікторія Г
Зерно свiтлих перемiн
© Copyright: Виктория Гребенюк Роженкова, 2025
Свидетельство о публикации №125122908412
Свидетельство о публикации №125122908412
Рецензии