***
ось він світанок – млість раннього літнього ранку –
м'які фініки без кісточок, і душа неохоче
згадує – війна. війна чекає, щоранку стрічає нас
прозорий цербер.
треться трьома мордами об ноги. об горло.
як тобі спалося? почухай менi за вухами.
сьогодні я не загризатиму тебе
до смерті.
каже одна голова.
чи буду.
грайливо вигавкує друга. а третя важко мовчить,
уважно стежить. а на подвір'ї кущі троянд розквітли
буйними мордатими бутонами:
шовкові рани навинос. та бджоли тонко дзижчать,
і знову проростає виття сирени – повітряна тривога –
вранці цей звук не такий страшний,
адже ми ще сповнені оптимізму після сну.
цей чудовий день. він весь попереду –
довга біло-блакитна ваза
висока та елегантна як жираф,
вкрита непомітними тріщинами,
майбутніми уламками.
але тримається якимось дивом.
"По той бік попелу" Дніпро, "Герда" | 2024
чудовий день
© Copyright: Близнюк Дмитрий, 2025
Свидетельство о публикации №125122903558
Свидетельство о публикации №125122903558
Рецензии