Двадцать первому веку

Тебе  чверть века...Так  недавно
Тебя встречали мы, любя.
Все чверть столетья своенравно,
Жестоко  проявлял себя.

Но в Года  Нового  рожденья
Ты, бедокур,на этот раз
Особенного восхищенья
Не  требуй и не жди от нас.

О, как диктаторы умели
Огнём всю землю зажигать.
Столетью прошлому тебе ли
Так точно, рьяно подражать?

Оно - не ты...  Ведь больше знаешь,
Тебе иное суждено.
Ты в новые меха вливаешь
С отравой старое вино.

Твои мы яды все вдыхаем,
От них мы гибнем, как под Ипр.*
И вирус КОВИД понимаем
Как нового оружья тип.

И смертоносное оружье
Сжигает сёла, города.
Кому в Год Новый это нужно?
Тому, кто в бункере всегда.

За смерть не кается...Ну что же,
Мир говорит "Я подожду..."
Сойди с кровавых  бездорожий
Хоть в наступающем году!
____________________
*Ипр - город  в Бельгии, где
применили впервые  газ  иприт


ПЕРЕКЛАД  УКРАЇНСЬКОЮ  МОВОЮ

ДВАДЦЯТЬ  ПЕРШОМУ  СТОЛІТТЮ

Вже двадцять п'ять  тобі, століття...Так недавно
Любовно зустрічали ми тебе.
Усі роки ти норовливо, справно,
Жорстоко проявляв себе.

Та в це народження Нового Року,
Ти, бідокур, в  жорстокий  час,
Тому не буде в радощах нам проку,
Не вимагай ти їх і не чекай від нас.

О, як диктатори уміло
Змогли всю землю запалить!
В двадцятому столітті скрізь горіло,
Навіщо  вирішив ти повторить?

Воно - не ти... Бо більше знаєш,
Тобі не те судилось, не воно.
Ти у нові міхи вливаєш
Для нас старе з отрутою вино.

Його ми випари вдихаєм,
Від них ми гинем, як під Іпр*.
А вірус КОВІД ми сприймаєм,
Неначе зброї  новий  тип.

Новітня зброя смертоносна
Запалює міста і села враз.
Кому таке потрібно? Бо'зна -
Тому, хто в бункері весь час.

Старенькі гинуть, гинуть діти,
А  вибухи руйнують ТЕС і ТЕЦ,
Та знай, що будемо ми квити,
Державу рашку жде кінець.

За смерть пу каїтись не може.
Мир пророкує: "Підожди...".
Зійди з кривавих бездорожжій,
Від смерті  й крові геть піди!
_______________________
*Іпр - місто в Бельгії, де
 вперше застосували газ  иприт