Вона давно жила коханням,
краплинами його пила
із вечора, а на світанні –
згорала іноді дотла!.
Повітрям дихала весняним,
губилась в променях світил,
фантазувала до нестями
аж доки не забракне сил.
Купала душу в квіті вишні,
аби позбутися імли,
а на уламках мрій колишніх –
нові надії зацвіли!
22.12.2025
На уламках мрiй
© Copyright: Олександр Мачула, 2025
Свидетельство о публикации №125122903031
Свидетельство о публикации №125122903031
Рецензии