Новий женіх у невісти -
досвідчений, іншомовний.
Опущені пацифісти.
Наказані двічі вдови.
На кожному кроці гасла:
"Четвертий протез безплатно!",
"Міняю манто на масло",
як вийде - ура, трикратно.
В пошані царюють криси -
аж на хвості медалі
за взяті плацдарми Тиси
і подвиги в телеграмі.
Укриті міста і села
волокнами світо-оптик,
втім сонця шукають стебла,
так схожі на диму стовпик.
Каплиця жива, без бані,
стоїть під хрестом причілок,
і музика на Майдані
лунає із грамплатівок -
і "кру" роздирає душу
така вона пісня Квітки.
Так буде, я знаю. Мушу
твердішати, як бруківка,
терпіти все це, завгодно,
ростити зерно із крові
так болісно-благородно,
аби тільки без московій.
про стебла як стовпик
© Copyright: Цветков Александр, 2025
Свидетельство о публикации №125122807820
Свидетельство о публикации №125122807820
Рецензии