Я ще недавно бігав по колоссю
і запускав у небо голубів,
та швидко снігом вкрилося волосся,
незримо так,немов бузок відцвів.
Були часи,як міць роки тримала,
та пролетіли дні їх чарівнІ,
незчувся прудко,як життя промчало,
на юності шаленному коні.
Спішать літа,їх снігом замітає,
зникають мов комета,що горить,
час швидко від землі нас віддаляє
хоч уйму справ планую ще зробить.
Поем я не тримаю у коморі,
хоч сподіваюсь ще лишився час
для написання поетичних творів,
що мають змогу тішити всіх Вас.
січень 2026
О.Чубенко-Карпусь.
Сп шать л та
© Copyright: Чубенко Саня Карпусь, 2025
Свидетельство о публикации №125122804949
Свидетельство о публикации №125122804949
Рецензии