Навіщо ти пішла у іншії світи?
Себе картаю, що тебе не долюбив.
Не цінував відведений нам час.
Не розпізнав я сум в твоїх очах.
Вважав, зі мною будеш ти завжди,
Ще встигну, як люблю тебе, сказати,
Ще встигну пригорнути, обійняти,
Бо ж думав я , що будеш ти завжди.
Я запізнився в очі зазирнути,
І зрозуміти душу незбагненну.
Що втрачено, того не повернути,
І каяттям не зменшити провини.
Чому ти вибачень моїх не вимагала?
Чому до совісті моєї не волала?
Мені болить, пішла навіки ти.
А я хотів, щоб ти була завжди.
***
© Copyright: Лариса Булацескул, 2025
Свидетельство о публикации №125122800235
Свидетельство о публикации №125122800235
Рецензии