Приходь, іди
Завжди загорівші,
Напару з диханням по весняному бризу
Посеред літа холодні вітри обертають лице
Щоби злизати хміль радостей наших й тебе.
І полетять, крилами пашучи,
Пух їх по синьому небу розкиданий
Ранки Соннетом* неприємно злять
Від цих повітріїв болить голова
Сказати, що: Люблю – ти більше повіриш
Що: Кохаю – так зразу: «Як земля таких на собі носить!?»
А твій муж і подарки й на руках тебе п’яну носить
Дбай, про неї, не моргай, хандра вікова кришу однаково всім зносить.
2025-12-27
*Мається на увазі пісня гр. The Verve "Sonnet"
До Концепту: Dark Light
Приходь, iди
© Copyright: Владимир Шеврон, 2025
Свидетельство о публикации №125122708587
Свидетельство о публикации №125122708587
Рецензии
оті рифмовані дієслова в кінці: це моя калоша,
не чіпати, ніззя, мені так удобно
Владимир Шеврон 29.12.2025 14:02 • Заявить о нарушении
не чіпати, ніззя, мені так удобно
Владимир Шеврон 29.12.2025 14:02 • Заявить о нарушении