…а я живий. Холодний вітер грудня
мене не вб;є. Така вже, певно, доля
у тих, хто не звертає на облудні
шляхи серед життя людського поля.
Їм все - тепло і світло, навіть ночі,
якими біс усе живе лякає,
коли до себе висмикнути хоче
бажаючих придбати клаптик раю.
Вони і є - єдиная спокута
пустого людства, сплячого у мріях
про вічність як про мить в багатства путах,
що так комфортно сплелися на шиї.
І хай навкруг обдурені бідосі
все моляться на хижий дух Мамони,
це їхній шлях… а я живий ще й досі,
бо вирвався з людських безумств полону.
Надiя на вiру
© Copyright: Александр Ноцкий, 2025
Свидетельство о публикации №125122604845
Свидетельство о публикации №125122604845
Рецензии