Ключик ноктюрн

         Ключик
            ноктюрн

Хто питає: "Хотів,... не хотів?"
Ключик носимо дальніх світів.
Тополині голівки шатрів
промінь, золотом легко зігрів.
Павутиння летюча пора
падолистом мете по дворах,
осінь кличе тепло за моря –
настрій твій тихо в нас догоряв...

Приспів:
Галактичні десь магніти
Душу рідну знають, чують –
Хочуть й на Землі зігріти,
Про Любов й Добро віщують.

Наша совість – твої голоси,
щем сердешний душі і краси,
шелест ніжний того, що було,
листопадом тепер занесло...
Все ж, доробок – майбутнього цвіт,
є той ключик – відродження світ,
ось туди – мрії якір, вперед –
там надії, крізь шир, перемет...

Приспів:
Галактичні десь магніти
Душу рідну знають, чують –
Хочуть й на Землі зігріти,
Про Любов й Добро віщують.

Не питання: "Хотів, не хотів?"
Радість й осені – в нас заметіль,
В ній майбутнього щастя, в нас тінь
і енергій – як "янь", так і "інь"...

Приспів:
Галактичні десь магніти
Душу рідну знають, чують –
Хочуть й на Землі зігріти,
Про Любов й Добро віщують.

В’ячеслав Шикалович
30.10.2015р. – 25.12.2025р.
Мелодія на слова пісні: