про тамариск

М.Д.
Стривай, стривай, ще не на часі,
ще переддень не запалав,
ще уві сні дрімати птасі
в полоні збудливих уяв,
ще оксамитова завіса
вкриває наглухо блакить,
і зір на небі достобіса,
і тихо так крокує хить,
вперед-назад, немов колиска,
від обіцянок до різдва,
в кущах рудого тамариску -
вічнозеленого єства.
Стривай, стривай, все буде потім,
йордань, пустеля, Гефсіман,
і розіп;ятий хрест на плоті,
і незворушливий туман.

світлина: Казимир Сіхульський, Гуцулка з ягням, 1931


Рецензии