Гей, ковалю!

ГЕЙ, КОВАЛЮ! Куй залізо, доки ми всі ще гарячі
що з того, що метал ув`язнили розвідні ключі
ми готові стоять вдень й вночі біля ковальських печей
та повторювати: окільцеваний брат,
нас навчи жити згорбленим взими, а ввесні помирать
а ввесні помирать--коли спини прямі!

ГЕЙ, КОВАЛЮ! Куй залізо, доки ми всі ще гарячі
я гобатий, та знаю два слова: МОГИЛА! МОВЧИ!
виправляє не смерть, а свідомість власної правоти:
ми готові теперь, напружуючи відвиклі рти
пісні згорблені взимку співать, а ввесни помирать--
коли спини прямі!

ГЕЙ, КОВАЛЮ! Куй залізо, доки ми всі ще гарячі
заспіває трупак, галасує кріпак, кулеметник строчить!
а коли нас візьмуть із засади у рідні края
не таячись, скажу: усілякі ті "ми" це є Я!
Я був снігом взими, а ввесні ліг в землі
та не згорнув спини!


Вежливый Отказ, "ЭЙ, КУЗНЕЦ!"

Эй, кузнец: куй железо, пока мы ещё горячи!
что с того что металл заключён в разводные ключи
мы готовы стоять день и ночь у кузнечной печи
повторяя одно: окольцованный брат,
научи жить сутулясь зимой, а весной умирать
а весной умирать--но с прямою спиной!

эй, кузнец, куй железо, пока мы ещё горячи!
я горбат, но я помню два слова: МОГИЛА!..МОЛЧИ!
исправляет не смерть, а сознанье своей правоты:
мы готовы теперь, напрягая отвыкшие рты,
петь сутулясь зимой-- а весной умирать..
а весной умирать--но с прямою спиной!

эй, кузнец, куй железо, пока мы ещё горячи:
умирающий пой, крепостной--голосуй; пулемётчик, строчи!
а когда нас возьмут из засады в родные края--
я скажу не тая: "Всевозможные "МЫ"-- это Я!"
Я был снегом зимой,
а весной стал землёй--
НО С ПРЯМОЮ СПИНОЙ!