про чорннй налив

Вісить ікона на стіні,
шукають істини прочани,
і після Пасхи повесні
тече Дніпро, цвітуть каштани.
Яке зворушливе злиття -
ріка і дощ і небо в тучах...
Все неминуче, як життя,
і так близьке, як смерть ядуча.
Найперш іде парад-але -
факіри, звіри і гімнасти,
і доля-лучниця, але
не може в яблучко попасти.
Як не крути своє лото
ужиток лиш - арени коло.
Різдво, вертеп і шапіто
і грає туш оркестр кволо.

світлина: Артем Роговий. Чорний налив.


Рецензии