ЧОРН ШИЙ ЗА БЛЮЗ

вокзал, перрон, зустрічі,
аеропорт
день пустий як вечір
візьме акорд
наллє в стакан небо
п`яний ля-мінор
що, як зрозуміти
when i'm sixty four

на сьомому десятку я визнаюсь:
мені завжди хотілося бути,
коли нап`юся--
чонішим за блюз

а вечір нічью вже став
і день вже вбито
душа літить у шмати
під let it bleed
усе як вчора, тільки
трошки охрип
а літ пройшло скільки--
у хмар допит

а вранці кров у гирлі
солоний смак
я вором був раніше--
та все роздав, жебрак
плітуть узор струни
і я волаю
у Honky Tonk Woman
все як полюбляю





Кинчев – Черней, чем блюз

Вокзал, перрон, встреча,
Аэропорт.
Пустой, как день, вечер
Возьмет аккорд.
Нальет в стакан небо
Пьяный ля-минор,
Чё, как понять мне бы
«When I’am s Sixty-four».

На седьмом десятке
Я признаюсь:
Мне хотелось быть,
Когда напьюсь
Черней, чем блюз.

А вечер стал ночью
И день убит.
Душа летит в клочья
Под «Let it Bleed».
Всё, как вчера,
Только охрип слегка,
А лет прошло сколько –
Знают облака.

А утром кровь горлом,
Соленый вкус.
Я раньше был вором –
Теперь делюсь.
Плетут узор струны
И я хриплю,
У «Honky Tonk Woman»
Все, как люблю.