Рудники свободи

продзвенить стрілою свято вільне
плескіт прапорів дякуй сльозми
пісень іскри, піднебесся танці
пам`ятаем ми
там де парубки на долю кличуть
й дівки дарять погляди зухвалим
тінь підступної біди у сон мизинця
не угледіли

знали мудрі у осінній стогін
чому бути, тому бути
час сповити гартовим крилом
тління полонин
знали мудрі: в полон рукавиць
птахом в небо не стрибнути
жалем умиватись без надій
в вік лихих годин

та дозори вогнища все палять--
тут серця відвагу пам`ятають!
лиця верховинців кам`яніють хугою--
їм незнаний жах
поклик орлій, зірки вість кошлатої
закипають в гимни на губах
і в долонях пломеніють бронзою
рудники свободи,
РУДНИКИ СВОБОДИ!


Калинов Мост – Рудники свободы

Прозвенел стрелою праздник вольный,
Плеск знамён слезой благодари.
Песен искры, танцы поднебесья
Помним я и ты.
Где юнцы в зарницы долю звали,
А девчонки взгляд дарили смелым.
Тень беды коварной в сон мизинца
Не устерегли.

Знали мудрецы в осенний стон,
Что случится – то случится.
Время пеленать стальным крылом
Тление низин.
Знали мудрецы – в плен рукавиц
Не сорваться в небо птицей.
Скорбью умываться без надежд
В череде годин.

Но дозоры жгут и жгут костры –
Здесь сердца отвагу помнят.
Лица горцев каменеют вьюгой –
Им неведом страх.
Клич орлиный, весть звезды косматой
Закипают в гимны на губах.
И в ладонях пламенеют бронзой
Рудники свободы.