Дивлюся з балкона
На затишні квартири напроти,
На засніжений двір
І на гру безтурботних дітей.
Ось старенький дідусь
Обережно сідає за столик,
Де сніжок, як зефір,
З нетерпінням чекає гостей.
Скільки різних людей!
Скільки різних життєвих історій
За малюнками штор,
Що ховають затишок сімей…
Хтось у брані ідей
Бачить небо і сяючий обрій,
Хтось, відчувши мажор,
Поспішає дивитись хокей…
Вабить кожне вікно,
Де вершаться невидимо долі,
Феєричні думки
Зігрівають польотами мрій…
А небесне панно
Пише пристрасно кожному ролі,
Застеляє стежки
Білим сяйвом принадних надій…
Свидетельство о публикации №125122209067