П’ю каву… Щастя розпливається
По кожній кліточці моїй.
Печаль-тривога розчиняється
У вирі спокою і мрій.
Стрімкою ниточкою спогадів
Пливуть приємні відчуття.
Я помічаю кілька поглядів,
В душі відроджую чуття.
О, карамельний чар з корицею!
О, заспокійливе тепло!
Душа втішається дрібницею,
Що зігріває все єство.
Хвилюють подихами запахи,
Снагою сповнюють ущерть,
Вони мені здаються чарами,
Що притупляють серця щем.
Пливе цілющий струмінь венами…
Зникає аура сумна…
Зринає втіха феєрверками!
Вже іншим бачиться життя!..
Заспокiйливе тепло
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125122209054
Свидетельство о публикации №125122209054
Рецензии