Вже скоро рік новий і подих ностальгії
В дитинство повертає все частіш.
Вже багатьох нема в життєвім буревії,
Та в пам’яті живе відрада втіх.
Чим ближче рік новий, тим все ясніше спогад
Про віру у дива і сміх батьків,
Від сяйва оченят у них зникала втома
І навіть хмарний день щомить яснів.
Незвичним та смачним був запах мандаринів,
Будив уяву аромат сосни,
Ми забували вмить гірку безодню злиднів,
Смакуючи святкові пиріжки.
Ще зовсім трохи і – проб’є критична точка,
Навічно кане в Лету рік старий.
Та житиме в душі дитинства щира нотка,
Не втратить чар затишок запашний…
Чим ближче рiк новий
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125122209038
Свидетельство о публикации №125122209038
Рецензии