ТУГА

рано вранці, заранню піду на ріку, ріку
піду по воду, воду по холодну
і тугу свою візьму, я тугу свою візьму
в тихій кручі-вирії утоплю

розпліла свою косу, бачив дрізд ії босу
на холодну на росу побігла
і в лісі безпомічнім, та все сльози на вітрі
все кричала, гукала та звала

ну я стою, стою, дивлюсь на тугу свою
гірку думу думаю, Господа молю
не дивися, крива, не дивися, мила--
розстріляй мене скоріш, поки я стою
розстріляй скоріш, поки я стою

промовчить згорьована, лиш в очницях чорних
видно: вільні воїни на стовпах висять
і у колючу траву я очима упаду
а в далекій Україні лелеки злетять



оригінал-- "Печаль", гр. Разные Люди(муз. и сл. Александр Чернецкий)

;Рано утром поутру пойду на реку-реку,
Пойду по воду, воду по холодную,
И печаль с собой возьму,
Я печаль свою возьму,
В тихом омуте утоплю.

Расплела свою косу, видел дрозд её босу,
На холодную росу побежала,
И в беспомощном лесу
Все слезинки по ветру,
Всё аукала да кричала.

Ну, а я стою, стою, на печаль свою гляжу,
Горьку думу думаю, господа молю.
Что ты смотришь, кривая,
Что ты смотришь, милая,
Расстреляй меня скорей, пока я стою,
Расстреляй скорей, пока я стою.

Промолчала скорбная, лишь глазницы чёрные
Отразили, вольные на столбах висят,
И в колючую траву я глазами упаду,
А в далёкой Украине аисты слетят.
А в далёкой Украине аисты слетят.