Жаль

Бог  з початку  навчає на чужих помилках,
Нерозумних усіх перевчає,
Та вже на своїх, непростих.. Який жах...
Коли стиснуті губи в відчаї...

Так велося завжди, від початку Життя,
Ми ж рахуєм завжди, що не винні,
Щоб на долю зписати, неначе сміття,
Так повірьте рахують  донині...


Ображають, та ближньому в очі плюють,
Та не відають нащо й  заради,
Та  від  себе  слабішого б'ють,
Та навколо багато ще  зради...

Все у залік піде, бачать все  небеса,
Нурахують  за все, усім бали,
Навкруги на Планеті повсюли краса,
Та на жаль,  ми все в карти  програли...

Автор Генналій  Сівак.
22  грудня   2025  року.


Рецензии