П1сня. Хуст - ти в серц1, мов перлина

Де Тиса в'ється поміж гір
Там серце моє знайшло свій мир.
Там сонце сходить м'яко й густо
Моє коріння- місто Хусте.

Тут вулички пам'ятають роки.
Дитячий сміх і перші кроки.
Тут кожен камінь - не чужий,
Тут навіть вітер- як живий.

Взимку мчали ми  з Кашіці вниз,
на санчатах, лижах, сміх до сліз.
А влітку - і  Тиса і  Ріка
Де купалася вся дітвора
В Кірешах на нарцисів полі
Ми бігали дітьми на волі
Городилово - ліс, долина
Там були гриби і малина.
А в Зеленгоспі серед квіток
Та співу ми грали в щастя урок
Коли на замок піднімались
Очима місто обіймали.

Тут замок стереже думки.
Хоча й минули вже роки.
І кожен спогад - оберіг,
Лягає тихо під поріг.

Тут вечори із запахом трави,
І зорі ближчі, й кращі сни.
Тут пісня ллється з-під вікна,
Як сповідь тиха і ясна.

Взимку мчали ми  з Кашіці вниз,
на санчатах, лижах, сміх до сліз.
А влітку - і  Тиса і  Ріка
Де купалася вся дітвора
В Кірешах на нарцисів полі
Ми бігали дітьми на волі
Городилово - ліс, долина
Там були гриби і малина.
А в Зеленгоспі серед квіток
Та співу ми грали в щастя урок
Коли на замок піднімались
Очима місто обіймали.

Місто Хуст - ти в серці назавжди,
Через час, розлуки і мости.
Де б не йшли мої дороги й дні,
Я до тебе повернусь - повір мені.

Місто Хуст - молитва і тепло,
Світло дому, що мене знайшло.
Навіть якщо доля невмолима,
Ти  в моїм серці мов перлина.

Взимку мчали ми  з Кашіці вниз,
на санчатах, лижах, сміх до сліз.
А влітку - і  Тиса і  Ріка
Де купалася вся дітвора
В Кірешах на нарцисів полі
Ми бігали дітьми на волі
Городилово - ліс, долина
Там були гриби і малина.
А в Зеленгоспі серед квіток
Та співу ми грали в щастя урок
Коли на замок піднімались
Очима місто обіймали.

Коли згадаю своїх друзів,
 Батьків, рідний дім то й знов,
Я знаю,знаю що мій Хуст -
Набагато більше, ніж любов.