Нас не з‘єднає навіть небо
Знов кличеш на старі шляхи?
Я пам‘ятаю достеменно
Усі образи і гріхи,
Що ти вчиняв їх проти мене.
Їх не змінив тривалий час.
Колись було усе простіше.
Ти мною гордував не раз
І поселив між нами тишу.
Зневаживши мою любов,
Підсупно в насолоді зрадив.
Мій пломінь в серці охолов,
А ти чекаєш на розраду.
Та знаєш, все вже відгуло:
І біль, і млості, і кохання.
Й життя з відзнакою: було,
Зосталась тільки мить остання.
Та я її не зочу знать!
Тобі болить? Це те, що треба.
Не посилай мені проклять,
Нас не з‘єднає навіть небо.
05.01.23
Нас не соединит даже небо
© Copyright: Малати Воздушная, 2025
Свидетельство о публикации №125122205473
Свидетельство о публикации №125122205473
Рецензии