Янгол

у пріголів`я серце помітить підлесливий крок
я чую в ухах своїх дивне ремство: янгольська кров!
лицем в долоні, у Слві Господній--так гаряче!
чую тремтіння махова пір `я за моїм плечем!

гіркі ці краплі цвіжих подряпин , полонена кров
Янгол західний, панцерноспижний на війну йшов
жени, Візниця, зіркам не спиться вже котрий вік
твий пасажир--він зеленокрилий, майже чоловік

я на півставки, я кандідат нібесних наук
тиск до засмажки, бо вже натягнутий райдуги лук
стріляй по склу, по битих пір`ях, та сміх глитни!
по хрип у гирлі клекоче віра, і рветься вгори!




Мельница, "Ангел"

У изголовья сердце уловит вкрадчивый шаг.
Я слышу ропот ангельской крови в своих ушах.
Лицом в ладони – в Славе Господней так горячо –
Я слышу трепет маховых перьев за своим плечом.

Горькие капли свежих царапин, крови в плену.
Ангел закатный, бронзоволатный идет на войну.
Гони, Возница, звездам не спится который век,
Твой пассажир – он, зеленокрылый, почти человек.

Я на полставки, я кандидат небесных наук.
Жми до заправки, уже натянут радуги лук.
Стреляй по стеклам, по битым перьям – глотая смех,
До хрипа в легких клокочет вера и рвется вверх.