Спи, мій драконе, сьогодні не треба вогню,
Попіл вже зводить в легенях фортеці задухи.
Щебетом ніч розтлумачить відвертий ноктюрн,
Тихо муркоче свідомість, мов кіт висловухий.
Тануть хвилини у зорях, під безміром дір,
Край горизонту подій розітне, наче лезо.
Десь там у спогадах скиглять роки молоді,
Плинність свою оцінивши, на подив, тверезо.
Спи, мій драконе, нехай не бентежать страхи,
Башта порожня, і зрештою, ти – на свободі!
Стільки разів розгортався в очах небосхил,
Вже й не згадаєш, коли він ставав при нагоді.
Далі світи паралельні свій кокон зів’ють,
Що не розкажеш словами, те стане вчорашнім.
Спи, мій драконе, сьогодні не треба вогню,
Хай відпочинуть стремління і мрії безстрашні.
19:45, 21.12.2025 рік.
Зображення створене за допомогою Copilot.
Спи, мiй драконе
© Copyright: Прокопенко Юрий, 2025
Свидетельство о публикации №125122107589
Свидетельство о публикации №125122107589
Рецензии