Як її віднайти я не знаю.
На андроїді пошуковик
направляє мене до сералю,
де сумує султанів квітник,
де трояндам шипи обрізають,
і де сльози солодкі, як мед,
де нема ні метро, ні трамвая,
і пуховий стоїть ожеред.
Не до серця ті райські умови
пташка в сажі і мур до небес,
най півмісяцем чорнії брови
у подобних турецьких принцес,
я шукатиму аж до загину,
я полину навмисно за край,
і знайду ту єдину дівчину,
що забігла в зимовий трамвай.
про сераль
© Copyright: Цветков Александр, 2025
Свидетельство о публикации №125122106445
Свидетельство о публикации №125122106445
Рецензии
