Душа не здатна відтворити усі мелодії, що чує.
Душа — сама лише частинка, лише краплинка тих мелодій,
які від неба до людини божественність всяк раз віщує,
віщує день і ніч, бо творчість не хоче знати слова "годі".
Душа спроможна на величне лише тоді, коли не спиться.
Коли вірші є тими снами, яким зникати не судилось.
Коли не здатний із незграбними думками замириться.
І тільки вірш, і тільки пісня є справжнім сенсом слів і діла.
А ночі — мов Шляхи Чумацькі — зіркові, нескінчені, вічні.
А дні — неначе світлі душі — летять між сонцем і хмарками.
І сяють, творчістю натхнені, поетів янгольські обличчя.
І залишаються надії і мрії — кращими рядками...
Душа не здатна вiдтворити усi...
© Copyright: Миклош Форма, 2025
Свидетельство о публикации №125122105813
Свидетельство о публикации №125122105813
Рецензии