Андріїваський узвіз киян єднає,
Подій чимало на віку його,
Андріївський узвіз все пам'ятає,
Не раз був свідком, хто кого...
Історію політики міняють,
До доброго, знай це не доведе,
То назви вулиць заважають,
Та памятники знімуть... Де ми, де?
Прjйшли часи. коли книжки палили,
Пройшли часи гестапо та чека.
Ми висновків ніяких не зробили,
Історія безпам'ятна така...
Повірте, що повинні люди знати.
Яким було в усі часи життя,
Музеїв не повинні зачиняти,
З надією всім йти у майбуття.
Імен ніяких я не називаю,
Це все лишилось в памяті у нас,
Так не робіть такого більш благаю,
Бо повернеться бумерангом водночас...
Українську культуру треба зберегати,
Та мову украінську дуже добре знати...
Та один одного навіки поважати,
Бо Україна ненька - рідна мати!
Автор Геннадій Сівак.
21 грудня 2025 року.
Память
© Copyright: Геннадий Сивак, 2025
Свидетельство о публикации №125122104506
Свидетельство о публикации №125122104506
Рецензии